Методична робота

Методична робота в школі — спеціально організована діяльність педагогічного колективу, що створює умови для підвищення майстерності педагога.

ПЛАН  РОБОТИ

над науково-методичною темою

Комунального закладу  «Якушинецький ліцей»  Вінницької області 

«Реалізація основних напрямків оновлення освітніх процесів

з урахуванням вимог сучасної школи»

на 2024-2029 р.р.

І.Загальні положення. Обґрунтування теми 

  Нові реалії життя в Україні, її поступове перетворення на демократичну, соціально орієнтовану країну обумовили глобальні зміни у філософії освіти, визначенні її мети, завдань, методів діяльності.

   Сьогодні створюється нова школа, де учень повноцінно живе, проектує своє майбутнє, свій шлях, враховуючи власні можливості, ставлячи перед собою завдання самовдосконалення, самовиховання, самоосвіти. При цьому особливого значення набуває розвиток ключових компетентностей учнів, їх здатність до творчого нестандартного мислення, вміння ефективно вирішувати складні проблеми власної життєдіяльності. Новітній підхід до навчання сприяє успішній адаптації школярів у соціумі, рішенню ключових проблем сучасного життя, їх професійному самовизначенню.

Ключові компетенції можуть бути сформовані у процесі спеціально організованих педагогічних впливів у системі освіти, яка є креативною, прагне до творчого вирішення проблем через використання сучасних інноваційних технологій для досягнення визначеної мети.

   Концепція сучасної освіти відповідає основним документам, що забезпечують діяльність освітньої галузі: Загальна декларація прав людини, Декларація прав дитини, Національна доктрина розвитку освіти України, Закони України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», державні документи щодо реформування сучасної освіти.

   Ключові компетентності сприяють досягненню успіхів у житті, сприяють підвищенню якості набутих знань, відповідають багатоманітним сферам життя.

Набуття необхідних компетентностей протягом всього життя сприятиме:

- продуктивності та конкурентності людини на ринку праці;

- скороченню безробіття завдяки розвиткові гнучкої (адаптивної) та кваліфікованої робочої сили;

- розвиткові середовища для інноваційних перетворень у умовах глобальної конкуренції.

  Формування компетентностей відбувається засобами змісту освіти. У підсумку в учня розвиваються здібності та з'являються можливості вирішувати в повсякденному житті реальні проблеми - від побутових до виробничих і соціальних. Таким чином, компетентнісний зміст освіти проходить наскрізною лінією через усі навчальні предмети (освітні галузі), одержуючи кожного разу реалістичне, діяльнісне, особистісне й соціально значуще втілення на відповідному матеріалі. У результаті вдається об'єднати навчальні предмети в єдиний цілісний зміст, визначивши системоутворюючі елементи загальної освіти як по вертикалі окремих ступенів навчання, так і на рівні горизонтальних міжпредметних зв'язків. 

ІІ. Мета реалізації методичної теми

1. Організація командної взаємодії педагогів щодо комплексного впровадження інноваційних педагогічних технологій у формування ключових компетентностей учнів.

2. Створення максимально сприятливих умов для задоволення освітніх потреб, розвитку та самореалізації кожної дитини у творчому середовищі.

3. Активізація творчого потенціалу учнів, залучення до творчої діяльності, підвищення рівня компетентності дітей.

ІІІ. Пріоритетні завдання роботи

1. Вивчення теоретичних засад формування ключових компетентностей.

2. Створення системи діагностики творчого потенціалу учнів.

3. Створення банку інформації про індивідуальні здібності учнів школи, рівень та динаміку їх розвитку.

4. Удосконалення системи організації навчально-виховного процесу на основі сучасних тенденцій розвитку освітньої галузі.

5. Підвищення рівня професійної майстерності вчителів щодо особливостей роботи по формуванню ключових компетентностей учнів.

6. Розробка рекомендацій, спрямованих на самоосвіту, створення можливостей для особистісного та професійного зростання педагогічних працівників у процесі роботи над темою.

7. Створення умов для формування, виявлення та поширення кращого педагогічного досвіду вчителів школи, розвитку іміджологічної культури, зростання мотивації до постійного самовдосконалення та самореалізації.

ІV. Напрямки методичної роботи

1. Навчально-методичне забезпечення освітнього процесу.

2. Формування методичної культури педагогічних працівників.

3. Дослідно-експертна діяльність.

4. Аналітико-моніторингова діяльність.

V. Об'єкт дослідження

1. Професійна діяльність педагогів.

2. Учні, розвиток їх умінь та навичок з предметів відповідно Державних вимог до рівня загальноосвітньої підготовки.

VІ. Практична значимість роботи над темою

1. Можливість залучення до даної діяльності широкого кола педагогічних працівників.

2. Оволодіння вчителями та широке впровадження в навчально-виховний процес ефективних сучасних технологій навчання та виховання.

3. Накопичення досвіду використання інноваційних технологій розвитку творчого потенціалу учнів.

VІІ. Умови переходу закладу в режим розвитку

1. Впровадження інноваційних технологій управління з метою зміни управлінських відносин.

2. Створення освітніх програм розвитку, нових критеріїв ефективності навчання та виховання.

3. Формування інформаційної культури педагогів.

4. Підготовка кадрів, здатних до проектування розвитку власної педагогічної діяльності та успішної реалізації індивідуальної освітньої траєкторії учня.

VІІІ. Ресурсний потенціал та можливості

1. Наявність власної нормативної бази (Статут ліцею, Концепція розвитку закладу, перспективний та річний плани роботи тощо).

2. Наявність необхідного науково-методичного, інформаційного, навчального та матеріально-технічного забезпечення.

3. Досвід реалізації шкільних інноваційних управлінських проектів.

4. Наявність досвідчених професійно компетентних навчальних і управлінських кадрів.

5. Досвід використання інформаційно-комунікаційних технологій у сфері навчання, виховання та управління.

ІХ. Обмеження реалізації моделі методичної роботи

1. Недостатність фінансування.

2. Обмеженість вільного позаурочного часу.

3. Недостатність або відсутність мотивації окремих вчителів до змін.

Х. Очікувані позитивні результати

На рівні ліцею:

1. Активізація творчої активності педагогічних кадрів, підвищення рівня психолого-педагогічної культури та фахової майстерності педагогів.

2. Запровадження інноваційних навчально-виховних технологій, спрямованих на формування ключових компетентностей учасників педагогічного процесу.

3. Зростання якості освіти та виховання.

4. Вдосконалення системи психолого-педагогічного супроводу розвитку особистості школярів, що забезпечує максимально сприятливі умови для задоволення освітніх потреб, розвитку самосвідомості, самореалізації кожної дитини у творчому середовищі.

5. Збільшення кількості випускників, що обрали професію, яка в найбільшій мірі відповідає їхнім здібностям та потребам суспільства.

На рівні особистості вчителя:

1. Усвідомлення пріоритетів сучасної освіти.

2. Комплексне впровадження інноваційних педагогічних технологій розвитку творчих здібностей учнів.

3. Зростання прагнення до самовдосконалення, самоосвіти та самореалізації.

4. Включення в систему науково-дослідної роботи, накопичення педагогічного досвіду, який може бути запровадженим у масову практику.

На рівні особистості учня:

1. Активізація творчого потенціалу.

2. Залучення до творчої діяльності.

3. Зростання рівня компетентності учнів

Методична робота спонукає вчителя до роботи над підвищенням свого фахового рівня, сприяє збагаченню педагогічного колективу педагогічними знахідками, допомагає молодим учителям переймати майстерність у більш досвідчених колег.

Її функції полягають у визначені системи заходів, спрямованих на досягнення найкращих результатів (планування); у діяльності з удосконалення структури і змісту методичної роботи (організаційна); у регулярному вивченні співвідношення між рівнем компетентності педагогів, що виявляється в узагальненому результаті їх праці, та вимогами суспільства до якості роботи працівників освіти (діагностична); передбаченні знань та умінь, необхідних педагогам у майбутньому (прогностична); виробленні принципово нових положень навчально-виховної роботи, у формуванні, експериментальній перевірці та впровадженні передового досвіду (моделююча); відновленні частково забутих або втрачених учителями знань після закінчення навчального закладу (відновлююча); виправленні недоліків у діяльності педагогів, пов'язаних з використанням застарілих методик (коригуюча); інформуванні, агітації педагогів щодо впровадження досягнень науки, передового досвіду (пропагандистська); налагодженні й підтриманні зворотного зв'язку, в оцінюванні відповідності наслідків методичної роботи завданням та нормативним вимогам (контрольно-інформаційна).

Методична робота покликана стимулювати підвищення наукового рівня вчителів, їх підготовку до засвоєння змісту нових програм і технологій реалізації, досягнень психолого-педагогічних дисциплін і методик викладання, передового педагогічного досвіду.

Методична робота здійснюється за такими напрямами;

1. Поглиблення філософсько-педагогічних знань. Спрямоване на вивчення педагогічної теорії та методики навчання й виховання, психології, етики, естетики, поглиблення науково-теоретичної підготовки з предмета й методики його викладання.

2. Вивчення принципів розвитку української національної школи. Передбачає збагачення педагогічних працівників надбаннями української педагогічної думки, науки, культури, вивчення теорії та досягнень науки з викладання конкретних предметів, оволодіння сучасними науковими методами, освоєння оновлених програм і підручників.

3. Освоєння методики викладання додаткових предметів. Охоплює вивчення складних розділів навчальних програм з демонструванням відкритих уроків, застосуванням наочних посібників, дидактичних матеріалів.

4. Систематичне інформування про нові методичні розробки. Полягає у систематичному вивченні інструктивно-методичних матеріалів стосовно змісту і методики навчально-виховної роботи.

6. Оволодіння науково-дослідними навичками. Сприяє формуванню дослідницьких умінь, організації власного теоретичного пошуку, аналізу та оцінювання результатів педагогічних досліджень.